Rosjanin na polskiej granicy

Żenia ma 50 lat, jest Rosjaninem. Dotychczasowe życie spędził w Federacji Rosyjskiej, w mieście Omsk na południowym zachodzie Syberii. Pracował jako kierowca trolejbusu. Po agresji Rosji na Ukrainę wyrażał w internecie krytyczne opinie na temat wojny i Putina. Teraz jest w białoruskim lesie przy polskiej granicy.

       Pisze amatorsko wiersze zaangażowane, antywojenne. Opublikował też w internecie „List otwarty do urzędującego na Kremlu”, a w nim, m.in. słowa: (…) Dla mnie osobiście jesteś złem absolutnym. I nie zamierzam tego udowadniać. Kto widzi, ten widzi. A tych co nie widzą, to mi szkoda... Później będą dużo cierpieć. Wasze "zasługi" dla świata są wielkie, ale wystarczy to, że kilka razy otwarcie i tak bezwstydnie zagroziliście światu wojną nuklearną. Zdrowy i rozsądny człowiek nie zrobiłby tego. (…) Przelanej krwi z was nie będzie tak naprawdę pamiętał, jak zapamiętał w przekleństwach Hitlera, Stalina, większości rosyjskich królów, Lenina... Bo jesteś nikim. Nie jesteś wart - tak i jednej łzy dziecka, jak i najmniejszych wspomnień o sobie. Ty idioto, przesadziłeś... Chciałeś postawić sobie pomnik, ale postawiłeś najgłębszy grób w historii (…) ja jako obywatel Rosji przeklinam was. Ty durniu, przesadziłeś, zniszczyłeś siebie i swoją pamięć z Ukrainą. Zapytaj mnie kim są Ukraińcy, jeśli sam nie znasz... Powiem ci - to najbardziej kochający wolność ludzie na świecie idioto! Udowodnili to od wieków... Cóż, to wszystko. Żegnaj, bezwartościowy człowieku. (tłumaczenie z rosyjskiego  JN)

     Jewgienij zaczął dostawać pogróżki oraz groźby śmierci, Czując zagrożenie, postanowił uciec z Omska i w ogóle z Rosji. Plan był taki, że z Niemiec do Turcji przyjedzie jego siostra, od ponad 20 lat mieszkająca w Niemczech, a on wyjedzie do Turcji na urlop i tam się spotkają. Tak zrobili. Siostra Irina spotkała się z nim w Turcji. Tam zwracali się do ambasady niemieckiej z prośbą o azyl dla Jewgienija i możliwość udania się do Niemiec. Ambasada niemiecka jednak odmówiła przyjęcia wniosku z terenu Turcji.

     Wtedy Żenia postanowił udać się przez Białoruś do Polski i tutaj wystąpić o azyl. Jego siostra dotarła do Polski, do Siemiatycz, by już z terenu UE, pomagać bratu w dalszych poczynaniach. Żenia po długiej podróży 11 października zgłosił się pieszo na przejście graniczne w Terespolu. Niestety, jak twierdzi, polska Straż Graniczna odmówiła rozpatrzenia jego wniosku azylowego. Zawrócony na Białoruś, bojąc się, że władze białoruskie deportują go z powrotem do Rosji, postanowił nielegalnie przekroczyć polską granicę i wtedy ponownie poprosić o azyl. Z jego relacji wynika, że przekroczenie udało się, lecz został zatrzymany przez polską Straż Graniczną i siłą przepchnięty z powrotem przez granicę, wyrzucony do lasu na stronę białoruską.

     W  czwartek, 13 października, jest wciąż w lesie, tymczasem Irina zatrzymała się w pobliskich Siemiatyczach, szukając jakiejś możliwości pomocy. Jak dostarczyć żywność, cieplejszą kurtkę czy powerbank bratu przebywającemu tuż przy granicy, ale po stronie białoruskiej? Niemożliwe.

     - Myślałam, ze w Polsce, jak w całej UE, wniosek o azyl będzie co najmniej rozpatrzony, nie spodziewałam się, że po prostu wyrzucą człowieka do lasu, to straszne, co on teraz zrobi? – mówi Irina w rozmowie ze mną. – Białoruscy pogranicznicy wydadzą go Rosjanom! Czy nie   zobaczę już swego jedynego brata? – płacze Irina.

     Żenia obawia się białoruskich służb mundurowych i polskich funkcjonariuszy. Jeszcze kontaktuje się z siostrą przez telefon, coraz rzadziej, bo bateria się kończy.

     Niechciani Rosjanie

     Według najnowszych danych Frontex-u 5600 obywateli Rosji wjechało do UE w ciągu tygodnia od 3 do 9 października, to jest o połowę mniej niż tydzień wcześniej. Większość Rosjan wjeżdża do UE przez estońskie i fińskie przejścia graniczne Liczba przyjazdów zmniejszyła się ze względu na zaostrzenie polityki wizowej UE, oraz rosyjskie przepisy mające na celu powstrzymanie wyjazdu mężczyzn w wieku poborowym. Od początku rosyjskiej inwazji na Ukrainę siedem miesięcy temu ponad 1,379 mln obywateli Rosji wjechało do UE przez jej granice lądowe. W tym czasie ponad 1,341 mln obywateli rosyjskich powróciło do Rosji. Częściowa mobilizacja w Rosji doprowadziła do tej pory do zwiększenia wyjazdów obywateli Rosji głównie do krajów bezwizowych i innych łatwo dostępnych (Gruzja, Turcja, Kazachstan, Uzbekistan, Mongolia), ponieważ UE zwiększa ograniczenia wjazdu.

     Tymczasem Rosjanie uciekają z kraju. Po ogłoszeniu przez prezydenta Rosji Władimira Putina, tzw. częściowej mobilizacji wojskowej, wielu Rosjan próbuje wykorzystać jedyny pewny sposób na uniknięcie wysłania na Ukrainę, czyli wyjazd z kraju. Jednak zwiększony napływ obywateli Rosji w UE oceniany jest jako "wzmożone zagrożenie dla bezpieczeństwa UE".

     W Polsce od 24 lutego wnioski złożyło 1164 obywateli Federacji Rosyjskiej, a decyzje wydano dotychczas w 400 przypadkach, tylko że tej liczbie są mieszkańcy różnych republik Federacji Rosyjskiej.

     Komu azyl?

     Azyl to jedno z praw podstawowych, a przyznaje się go osobom spełniającym kryteria zawarte w konwencji genewskiej z 1951 roku, dotyczącej statusu uchodźców. Jest międzynarodowym obowiązkiem państw-stron, wśród których znajdują się państwa członkowskie UE. Prawo do azylu zagwarantowane zostało bowiem na mocy art. 18 Karty praw podstawowych UE.

     Każda osoba, która ucieka przed prześladowaniem w swoim kraju lub jest narażona na doznanie poważnej krzywdy, ma prawo do ochrony międzynarodowej, w tym azylu. Z kolei artykuł 19 ust.2 Karty Praw Podstawowych chroni każdą osobę przed usunięciem, wydaleniem lub wydaniem w drodze ekstradycji do państwa, w którym istnieje poważne ryzyko, iż może być poddana karze śmierci, torturom lub innemu nieludzkiemu, lub poniżającemu traktowaniu albo karaniu.

     Niezależnie od unijnych regulacji, Polska ma swoje, wynikające m.in. z prawa międzynarodowego zapisy ws. azylu. Prawo azylu jest określone m.in. w Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997. Cudzoziemcy mogą korzystać z prawa azylu w Rzeczypospolitej Polskiej na zasadach określonych w Ustawie o udzielaniu cudzoziemcom ochrony na terytorium RP. Cudzoziemcowi, który w Rzeczypospolitej Polskiej poszukuje ochrony przed prześladowaniem, może być przyznany status uchodźcy zgodnie z wiążącymi Rzeczpospolitą Polską umowami międzynarodowymi. W ustawie z dnia z dnia 13 czerwca 2003 roku o udzielaniu cudzoziemcom ochrony na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej, w dziale III wskazany jest tryb udzielania azylu w Polsce. Cudzoziemcowi można, na jego wniosek, udzielić azylu w Rzeczypospolitej Polskiej, gdy jest to niezbędne do zapewnienia mu ochrony, ale też gdy przemawia za tym ważny interes RP.

      Tyle mówi prawo.

      Zwróciliśmy się do Pełnomocnika Komendanta Nadbużańskiego Oddziału Straży Granicznej ds. Ochrony Praw Człowieka, oraz do  Rzecznika Prasowego Komendanta Nadbużańskiego Oddziału Straży Granicznej, z pytaniem o przytoczoną tutaj sytuację. Czekamy na odpowiedź. .

      Jerzy Nowicki

       Росіянин на польському кордоні

      Жені 50 років, він росіянин. Поки що він провів своє життя в Російській Федерації, в місті Омську на південному заході Сибіру. Працював водієм тролейбуса. Після агресії Росії проти України висловлював у мережі критичні думки про війну та Путіна.

      Зараз він у білоруському лісі біля польського кордону. Пише аматорські, ангажовані, антивоєнні вірші. Він також оприлюднив в Інтернеті «Відкритий лист до чиновника Кремля», в якому, серед ін. слова: (...) Особисто для мене ти абсолютне зло. І я не збираюся цього доводити. Хто бачить, той бачить. А тих, хто не бачить, мені шкода...

       Потім вони дуже страждатимуть. Ваші «заслуги» перед світом великі, але досить того, що ви відкрито і так безсоромно погрожували світу ядерною війною. Розумна і здорова людина цього не зробить. (…) Він не дуже згадає пролиту з вас кров, як згадував у прокльонах Гітлера, Сталіна, більшість російських царів, Леніна... Бо ви ніхто. Ти не вартий – ні однієї сльозинки дитини, ні найменшого спогаду про себе. Ідіот, ти перебільшив... Ти хотів поставити собі пам'ятник, а збудував найглибшу могилу в історії (...) Я, як громадянин Росії, проклинаю тебе. Ти дурень, ти перебільшив, ти знищив себе і свою пам'ять Україною. Спитай мене, хто такі українці, якщо ти не знаєш... Я тобі скажу - вони найбільш волелюбний народ у світі, ідіот! Століттями довели... Ну, ось і все. Прощай, нікчемна людина. (переклад з російської)

        Євгену почали надходити погрози і погрози вбивством, і, відчувши загрозу, він вирішив тікати з Омська і взагалі з Росії. План був такий, що його сестра, яка вже понад 20 років живе в Німеччині, приїде до Туреччини з Німеччини, а він поїде у Туреччину у відпустку і вони там зустрінуться. Вони зробили. Сестра Ірина зустріла його в Туреччині. Там вони звернулися до посольства Німеччини з проханням надати Євгену притулок і можливість виїхати до Німеччини. Однак посольство Німеччини відмовилося прийняти запит Туреччини. Тоді Женя вирішив поїхати через Білорусь до Польщі і подати тут притулок.

        Його сестра приїхала до Польщі, до Семятич, щоб допомогти братові в його подальших починаннях з ЄС. Після довгої дороги Женя 11 жовтня пішки з'явився на прикордонний перехід у Тересполі. На жаль, стверджує він, польська прикордонна служба відмовилася розглядати його заяву про притулок. Повернувшись до Білорусі, побоюючись, що білоруська влада депортує його назад до Росії, він вирішив нелегально перетнути польський кордон, а потім знову попросити притулку. За його словами, перетин пройшов успішно, але його зупинила польська прикордонна охорона і змусила повернутися через кордон, викинувши в ліс на білоруському боці. У четвер, 13 жовтня, вона ще в лісі, а Ірина зупинилася в сусідніх Сем’ятичах, шукаючи допомоги. Як передати їжу, теплу куртку чи павербанк братові, який стоїть прямо біля кордону, але на білоруському боці? Неможливо.

       – Я думав, що в Польщі, як і в усьому ЄС, принаймні розглядатимуть заяву про притулок, я не очікував, що людину просто викинуть у ліс, це жах, що він тепер робитиме? – каже Ірина в розмові зі мною. – Білоруські прикордонники видадуть його росіянам! Невже я більше ніколи не побачу свого єдиного брата? Ірина плаче. Женя боїться білоруських спецслужб і польських офіцерів. З сестрою все одно телефонує, все рідше, тому що батарея розряджається.    Небажані росіяни

       За останніми даними Frontex, протягом тижня з 3 по 9 жовтня до ЄС в'їхали 5600 громадян Росії, що вдвічі менше, ніж тижнем раніше. Більшість росіян в’їжджають до ЄС через прикордонні пункти Естонії та Фінляндії, кількість прибуттів зменшилася через посилення візової політики ЄС і російських правил, спрямованих на припинення виїзду чоловіків призовного віку. З початку російського вторгнення в Україну сім місяців тому більше 1,379 мільйона громадян Росії в'їхали в ЄС через його сухопутні кордони.

       За цей час до Росії повернулося понад 1,341 мільйона громадян Росії. Часткова мобілізація в Росії поки що призвела до збільшення поїздок російських громадян переважно до безвізових та інших легкодоступних країн (Грузія, Туреччина, Казахстан, Узбекистан, Монголія), оскільки ЄС посилює обмеження на в'їзд. А росіяни тим часом тікають з країни. Після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним т.в.о часткової військової мобілізації, багато росіян намагаються використати єдиний надійний спосіб уникнути відправлення в Україну, а саме залишити країну. Однак посилення притоку російських громадян до ЄС оцінюють як "підвищену загрозу безпеці ЄС". У Польщі з 24 лютого заяви подали 1164 громадянина РФ, наразі винесено рішення у 400 випадках, лише це жителі різних республік РФ.

         Кожна особа, яка тікає від переслідувань у своїй країні або ризикує зазнати серйозної шкоди, має право на міжнародний захист, включаючи притулок. У свою чергу, стаття 19(2) Хартії основоположних прав захищає будь-яку особу від видворення, видворення або екстрадиції до країни, де існує серйозний ризик бути підданою смертній карі, катуванням або іншим нелюдським чи таким, що принижують гідність, поводженню чи покаранню. Незалежно від правил ЄС,

       Польща має свої власні, що випливають, зокрема, з положення про притулок з міжнародного права. Право на притулок визначено, зокрема, в у Конституції Республіки Польща від 2 квітня 1997 р. Іноземці можуть користуватися правом притулку в Республіці Польща на умовах, визначених Законом про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща. Іноземець, який шукає захисту від переслідувань у Республіці Польща, може отримати статус біженця згідно з міжнародними угодами, обов’язковими для Республіки Польща. У Законі від 13 червня 2003 р. про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща розділ ІІІ визначає порядок надання притулку в Польщі.

      Іноземцю на його прохання може бути надано притулок у Республіці Польща, коли це необхідно для забезпечення його захисту, а також коли це виправдано важливими інтересами Республіки Польща. Так говорить закон. Ми звернулися до Уповноваженого начальника Надбужанського відділу охорони прав людини та речника начальника Надбужанського відділу прикордонної служби з питанням про наведену тут ситуацію. Чекаємо на відповідь. .

   Tekst powstał przy wsparciu The German Marshall Fund.