Dżereła w Czeremsze. Джерела в Черемчі

W wielu miejscowościach wschodniej części Podlasia zachowała gwara zbliżona do języka ukraińskiego. Zachowały się też pieśni i obrzędy. Te ostatnie już tylko na scenie. У багатьох містах східної частини Підляшшя збереглася діалектна мова, схожа на українську. Збереглися також пісні та обряди. Останні тільки на сцені.

Pieśni w zasadzie też. Zachowaniu resztek tutejszej kultury służy m.in. festiwal Dżereła – Ukraińskie Tradycje i Transformacje. Dżereła, znaczy źródła. Pomysłodawcą Dżereła jest Sławomir Sawczuk, a głównym organizatorem Związek Ukraińców Podlasia. Dżereła odbywa się co roku, na początku jesieni.

       Na scenie wystąpiły Gminnego Ośrodka Kultury w Czeremsze Walentyna Klimowicz i Nina Jawdosiuk z Dobrowody, dziecięco-młodzieżowy zespół Hiłoczka z Czeremchy, zespół Ranok z Bielska Podlaskiego, Niezabudki z Nurca Stacji, Rodyna z Dubiażyna, Werwoczki z Orli, Dobryna z Białegostoku, Julia Panasiuk z Równego oraz Ukraińcy mieszkający w Warszawie – zespół Malwa Band.

       Tematem tegorocznych Dżereła było wesele. A jak wesele, to oczywiście weselna wódka i korowaj, upieczony przez Ninę i Irenę Jawdosiuk z Dobrowody.

     - Celem Dżereła jest pokazywanie tradycji – stwierdza Sławomir Sawczuk, pomysłodawca Dżereła. - Niestety mamy coraz mniej zespołów, które są w stanie zaprezentować dawne zwyczaje. Na szczęście jest zespół Rodyna, w tym roku pokazuje obrzęd wyprawiania panny młodej do ślubu. Cała tegoroczna impreza została przedstawiona jako podlaskie wesele. Kobiety z Dobrowody zaśpiewały stare pieśni weselne, upiekły korowaja.

      Coraz mniej starszych na scenie, ale na szczęście są też młodzi – Hiłoczka i Ranok. Hiłoczka, to zespół dziecięco-młodzieżowy z Czeremchy. Jego założycielką i prowadząca jest Irena Wiszenko. Gdy powstawała Hiłoczka, zespół uczył się pieśni od grupy śpiewaczej z Czeremchy Wsi. Teraz Hiłoczka zna tradycyjny repertuar lepiej niż średnie pokolenie, czyli nadeszły czasy gdy młodzi mogą nauczyć swoich rodziców dawnych pieśni. - Moja mama śpiewała w Hiłoczce, więc ja też – stwierdza 10-letnia Kasia Parfieniuk z Czeremchy. - Rozumiem co śpiewam i znam słowa po swojomu, podoba mi się ten język.

     Krystyna Kościewicz, fot KK

      Джерела в Черемчі

      У багатьох містах східної частини Підляшшя збереглася діалектна мова, схожа на українську. Збереглися також пісні та обряди. Останні тільки на сцені. Пісні в основному теж.

      Збереженню залишків місцевої культури служить, серед іншого, Фестиваль «Джерела» – українські традиції та трансформації. Джерела означає джерела. Ініціатором Джерела є Славомір Савчук, а головним організатором – Об’єднання українців Підляшшя. Джерела відбувається щороку на початку осені.

      На сцені міського центру культури в Черемчі виступали Валентина Клімович та Ніна Явдосюк з Доброводів, дитячо-юнацька група Hiłoczka з Черемчі, гурт Ranok з Більська Підляського, Niezabudki з Nurca Stacja, Rodyna з Дубяжина, Werwoczki з Орлі, Dobryna с. Білосток, Юлія Панасюк з Równego та українці, які живуть у Варшаві – гурт Malwa.

      Темою цьогорічного Джерела стало весілля. А якщо буде весілля, то звісно весільна горілка та коровай, які випікають Ніна та Ірена Явдосюк із Доброводи. – Мета Джерела – показати традицію, – каже Славомір Савчук, ініціатор Джерела. – На жаль, у нас стає все менше команд, здатних презентувати старі звички. На щастя, є гурт «Родинь», цього року вони показують обряд одягання молодої до весілля.

       Цьогорічна подія була представлена ​​як підляське весілля. Доброводські жінки співали старовинних весільних пісень та пекли коровай. На сцені стає все менше людей старшого віку, але, на щастя, є й молоді – Гілочка та Ранок. Hiłoczka – це дитячо-юнацький гурт із Черемчі. Його засновником та керівником є ​​Ірена Вішенко. Коли Hiłoczka була створена, гурт вивчав пісні від співочої групи з Czeremcha Wieś.

      Зараз Гілочка знає традиційний репертуар краще за середнє покоління, тож настав час, коли молодь може вчити своїх батьків старовинних пісень. – Моя мама співала в Гілочці, я теж, – каже 10-річна Кася Парфенюк із Черемчі. – Я розумію, що співаю, і знаю слова по-своєму, мені подобається ця мова. Кристина Косцевич, фото КК