Po siedmiu miesiącach wojny na Ukrainie Jak pomagamy w potrzebie? По семи місяцях війни в Україні. Як допомагаємо в потребі?

Według danych Urzędu Stanu Cywilnego w Siemiatyczach, liczba uchodźców zapisanych od początku konfliktu na Ukrainie wynosi 470, z tego wypisanych zostało 206 osób. Згідно даних Уженду Стану Цивільного в Сім'ятичах кількість біженців, зареєстрованих від початку конфлікту в Україні, становить 470 осіб, з них знято з реєстру 206 осіб.

       W siemiatyckim Urzędzie Miasta nie ma dokładnych danych, co do ilości uchodźców z Ukrainy, przebywających na terenie miasta. Do końca sierpnia zgłosiło swoją obecność 478 osób,  w tym 231 dzieci. W tej liczbie są jednak też osoby, które zgłosiły obecność natomiast nie zgłosiły później wyjazdu z miasta.

     - Siemiatycze na podstawie porozumienia z Wojewodą Podlaskim aktualnie zapewniają pomoc 31 obywatelkom Ukrainy (w tym 18 dzieciom), tj. zakwaterowanie, wyżywienie oraz zapewnienie niezbędnego wyposażenia – wyjaśnia burmistrz miasta Piotr Siniakowicz.

      Miejski Ośrodek Pomocy Społecznej w Siemiatyczach do tej pory udzielał sporadycznie udzielał pomocy uchodźcom z Ukrainy. Obecnie z pomocy w formie zasiłku okresowego korzysta jedna rodzina z dzieckiem niepełnosprawnym.

     W Przedszkolu nr 5 od lutego z zajęć korzystało 19 dzieci z Ukrainy w różnym wieku (od 3 do 6 lat). W tym roku szkolnym jest 5 takich dzieci.  - Nie planujemy obecnie oddzielnego oddziału dla dzieci z Ukrainy. W naszym przedszkolu była zatrudniona osoba z Ukrainy od marca do czerwca. Między dziećmi ukraińskimi, a naszymi dziećmi nie ma żadnych problemów. Bariera językowa nie stanowi żadnych przeszkód. Dzieci chętnie bawią się ze sobą i porozumiewają się bez trudności na swój sposób – mówi dyrektorka przedszkola Małgorzata Śnieżko.

     Pomoc w Gminie Siemiatycze

     Pierwsi uchodźcy na teren gminy Siemiatycze trafili w połowie marca 2022. Większość z nich znalazła dach nad głową w domach prywatnych mieszkańców naszej gminy. Samorząd gminny przygotował uchodźcom dwie świetlice – w Krupicach i Czartajewie, oraz ośrodek w Wólce Nadbużnej. Na stałe, od połowy marca, w obiektach gminnych przebywa 15 osób – rodziny wielodzietne.

     - Obecnie przebywa na terenie naszej gminie ok. 60 obywateli Ukrainy, najwięcej było ich na przełomie marca i kwietnia, ok. 150 – informuje wójt Gminy Siemiatycze Edward Krasowski.  - W obiektach gminy kwaterujemy 15 osób, są to trzy rodziny wielodzietne. Mieszkają w świetlicach na koszt naszego samorządu. Osoby te są dowożone, w miarę potrzeb, w celu załatwiania najważniejszych spraw, do urzędów i lekarzy w Siemiatyczach. Kupujemy im wodę, środki czystości. Dzieci tych rodzin, wiosną, uczęszczały do naszych przedszkoli i Szkoły Podstawowej w Czartajewie. Od 1 września 2022 dzieci te również będą miały zapewnione miejsca w przedszkolu i szkole w Czartajewie.

      Gmina Siemiatycze aktywną pomoc uchodźcom rozpoczęła w marcu od ogłoszenia zbiórki najpotrzebniejszych rzeczy – środków czystości, żywności, produktów dla małych dzieci, odzieży, zabawek. Mieszkańcy gminy i miasta okazali się bardzo hojni. Część darów na początku kwietnia pojechała na granicę z Ukrainą w Korczowej, jednocześnie też samochód strażacki Star, który był na wyposażeniu OSP Kajanka. Na granicy dary, wraz z samochodem, odebrała delegacja z rejonu Równe. Razem z darami pojechały dwie siatki maskujące dla wojska – jedna zakupiona przez pracowników gminy (pieniądze na ten cel zebrano głównie wśród urzędników), druga – wykonana przez uczniów Szkoły Podstawowej w Czartajewie z materiału dostarczanego przez uczniów i ich rodziców (siatkę wykonywali uczniowie tej szkoły podczas przerw i po lekcjach). Dary zostały zawiezione gminnym busem, na koszt gminy, przez pracowników. Jeśli chodzi zaś o pozostałą część zebranych darów – zostały one rozdysponowane wśród uchodźców (głównie rodzin wielodzietnych), zamieszkałych na terenie gminy. Obiekty gminne zostały dostosowane do wymogów mieszkalnych i sanitarnych (zakup sprzętu AGD, pościeli, drobne remonty i montaż wyposażenia).

      - W początkowej fazie pobyt uchodźców, praktycznie do ich dyspozycji był pracownik gminy, wraz z samochodem, by wozić ich do instytucji, apteki, lekarza, pomagać załatwiać najpotrzebniejsze formalności. Dotyczyło to nie tylko tyhc zakwaterowanych w świetlicach, ale i w domach prywatnych – mówi wójt Krasowski.  

     Życie, które było do wojny, rozpadło się

     - Bardzo pragniemy wrócić do domu, tęsknimy za bliskimi, ale planować niczego na razie nie możemy – mówi Oksana z miasta Równe, obecnie mieszkanka Siemiatycz.  - Teraz jest tu dużo moich koleżanek całej z Ukrainy - z Kijowa, z Sum, Czerkas, z Mykołajewa. Każda ma własną niepowtarzalną historię. Ich tak dużo, można pisać książki. W Ukrainie byłam nauczycielką w szkole podstawowej, w Siemiatyczach pracowałam z dziećmi uchodźców w Przedszkolu Nr 5, gdzie była stworzona grupa dla dzieci z Ukrainy. Świat dziecięcy został zburzony przez wojnę. One przeżyły i zobaczyły to, co nie każdy dorosły widział. Życia, które było do wojny, rozpadło się. Tego życia już nie ma i nie będzie. Dzieci są zmuszone dostosować się do życia w innej realności, w innej kulturze. Dzięki wsparciu burmistrza, dyrekcji przedszkola i kadry naszym dzieciom stworzono drugi dom. Zauważyłam, pracując w przedszkolu, że dzieci ukraińskie i dzieci polskie odnalazły wspólny język, zabawy i rozrywki.

     Jerzy Nowicki

По семи місяцях війни в Україні.  Як допомагаємо в потребі?

    Згідно даних Уженду Стану Цивільного в Сім'ятичах кількість біженців, зареєстрованих від початку конфлікту в Україні, становить 470 осіб, з них знято з реєстру 206 осіб.
    В сім'ятицькому Уженді Міста немає точних даних щодо кількості біженців з України, проживаючих на терені міста. До кінця серпня зареєстровано 478 осіб, з них 231 дитина. Також в цій кількості є особи, які зареєструвалися, натомість пізніше не повідомили про виїзд з міста.  -Сім'ятиче на підставі договору з Воєводою Підляським на даний момент надає підтримку 31 громадянці України (в тому числі 18 дітям), сюди входить проживання, харчування, а також забезпечення необхідним інвентарем, - пояснює бургомістр міста Петро Сінякович.

    Міський Осередок Соціального Захисту населення в Сім'ятичах станом на сьогодні час від часу надає допомогу біженцям з України. Поки що з допомоги користається одна сім'я з дитиною з особливими потребами.

   Від лютого в дитсадку N5 заняття відвідували 19 дітей різного віку з України (від 3 до 6 років). В цьому шкільному році є 5 таких дітей. - Поки що не плануємо окремої групи для дітей з України. В нашому дитсадку з березня по червень працювала українка. Між дітьми українськими і нашими нема жодних проблем. Мовний бар'єр не становить перешкод. Діти охоче бавляться між собою і розуміють одне одного без жодних труднощів у свій спосіб, - говорить директор дитсадка Маргарита Сніжко. 

      Допомога в Ґміні Сім'ятиче
      Перші біженці на територію ґміни Сім'ятиче прибули в середині березня 2022. Більшість з них віднайшли дах над головою в приватних будинках жителів нашої ґміни. Ґмінне Місцеве Самоврядування підготувало біженцям два приміщення - світлиці - в Крупіцах і в Чартаєві, а також осередок в Вільці Надбужній. Від середини березня в ґмінних приміщеннях постійно перебуває 15 осіб - це багатодітні родини.

     -В даний час на терені нашої ґміни перебуває близько 60 громадян України, найбільше їх було на переломі березня і квітня, близько 150, - інформує війт Ґміни Сім'ятиче Едвард Красовський. - В приміщеннях ґміни квартируємо 15 осіб, то є три багатодітні сім'ї. Проживають в світлицях за кошт нашого місцевого самоврядування. З метою влагодження найважливішх справ цих людей довозять до ужендів і лікарів в Сім'ятичах. Купуємо їм воду, засоби гігієни. Діти з цих сімей весною відвідували наші дитсадки і початкову школу в Чартаєві. Також з 1 вересня ці діти мають гарантовані місця в дитсадку і в школі в Чартаєві.

         Активну допомогу біженцям Ґміна Сім'ятиче розпочала в березні після оголошення збору найнеобхідніших речей - засобів гігієни, продуктів харчування  продуктів для малих дітей, одягу, іграшок. Мешканці ґміни і міста виявилися дуже щедрими. Частина дарунків на початку квітня поїхала на кордон з Україною в Корчовій, одночасно пожежна машина STAR, що була в наявності OSP Каянка. На кордоні подарунки разом з машиною були прийняті делегацією з Рівненської області. З подарунками поїхали дві маскувальні сітки для військових - одна була придбана працівниками ґміни (кошти для цього було зібрано переважно з чиновників), друга - виготовлена учнями початковаї школи в Чартаєві з матеріалу, доставленого учнями і їх батьками (сітку сплели учні цієї школи під час перерв і після уроків). Подарунки відвезли ґмінним бусом працівники за кошти ґміни. Що стосується решти зібраних подарунків - їх розділили серед біженців (переважно багатодітних родин), що проживають на території  ґміни. Ґмінні приміщення пристосовані до проживання і санітарних вимог (закупівля побутової техніки, постільної білизни, дрібні ремонти і монтаж обладнання). 

     -На початковому етапі побуту біженців у їх розпорядженні був працівник ґміни з машиною, щоб возити їх до установ, аптеки, лікарів, допомагати вирішувати найнеобхідніші формальності. Стосовно не тільки осіб, що проживають у світлицях, але і в будинках приватних, - говорить війт Красовський.

      Життя, що було до війни, розлетілося
     -Прагнемо повернутися додому, сумуємо за близькими, але планувати поки що нічого не можемо, - говорити Оксана з міста Рівне, в даний час мешканка Сім'ятич. - Сьогодні тут багато моїх подруг з усієї України - з Києва, з Сум, Черкас, з Миколаєва. У кожної особиста неповторювана історія. Їх так багато, можна писати книги. В Україні була вчителькою початкової школи, в Сім'ятичах працювала з дітьми біженців в дитсадку N5, де була створена група для дітей з України. Війна знищила дитячий світ. Вони пережили і побачили те, що бачив не кожен дорослий. Життя, що було до війни, розлетілося. Того життя вже немає і не буде. Діти змушені пристосовуватися до життя в іншій реальності, в іншій культурі. Завдяки підтримці бургомістра, дирекції дитсадка, педагогічного персоналу для наших дітей створено другий дім. Працюючи в дитсадку, звернула увагу, що діти українські і польські віднайшли спільну мову, ігри і розваги.